Із Всесвітнім днем хліба
Один з найпопулярніших продуктів у світі, без якого, мабуть, не обходиться жоден день нашого життя, – це, звичайно ж, хліб. Тому не дивно, що у нього є своє свято – Всесвітній день хліба, який відзначається щорічно 16 жовтня.
Свято було засновано у 2006 році за ініціативою Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів. А вибір дати обумовлений тим, що 16 жовтня 1945 року була створена Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, яка займалася вирішенням проблем у розвитку сільського господарства і його виробництва.
Хліб – один з небагатьох продуктів, який вживають щодня у всьому світі. Хліб у всіх народів світу завжди займав почесне місце, неповага до буханця споконвіку вважалася гріхом. Професія пекаря була найбільш шанованою. Історія хліба сягає своїм корінням у далеке минуле, коли перші людські спільноти лише починали обробляти землю та вирощувати злаки. Хліб, як основний харчовий продукт, супроводжував людину протягом тисячоліть, змінюючись разом із цивілізаціями, культурними традиціями та технологічними новаціями. Перші рецепти хліба виникли ще в доісторичні часи, коли зерно перемелювали вручну і змішували з водою, утворюючи просту масу, яку запікали на відкритому вогні. Такий хліб був дуже відмінним від того, що ми знаємо сьогодні, але він уже містив основні інгредієнти, які збереглися в сучасних рецептах.
Слов’яни про хліб складали гімни, легенди, пісні, приказки. Дорогих і бажаних гостей і донині зустрічають хлібом та сіллю. Весільним короваєм благословляють молодих на щасливе спільне життя в любові і достатку. Якість і сорт хліба завжди визначали соціальний статус людини в суспільстві. Бідняки і середній клас задовольнялися чорним хлібом з вівсяного, житнього або ячмінного борошна, а багаті споживали білий пшеничний з додаванням молока, яєць і масла. До речі, історія хліба налічує кілька тисячоліть. Згідно з науковими дослідженнями, перші хлібні вироби виникли близько 8 тисяч років тому. Зовні вони виглядали як коржі, виготовлені з крупи і води і випікалися на розпечених каменях. А ще вважається, що перший дріжджовий хліб навчилися робити в Єгипті. Лише в 20 столітті, дізналися про користь і поживності житнього і зернового хліба, і він став користуватися більшою популярністю.
Цікаві факти про хліб
1. Вчені вважають, що хліб вперше з’явився близько 15 тисяч років тому. Спочатку це була каша із зерен, яку через недогляд злегка «присмажили» на вогні, а потім зерна навчилися перемелювати на борошно. Перетирали збіжжя між двома каменями і в піч клали прісні коржі. Згадки про хліб у древніх єгиптян датовані 4-5 тисячоліттями до н.е., причому вони вперше використали закваску для отримання кислого хліба. Єгиптяни надавали хлібові різноманітних форм, випікали його з додаванням різних інгредієнтів: молока, меду, жиру. У прийнятому в Давньому Єгипті скорописі сонце, золото і хліб позначали однаково – кружечком з крапкою посередині. Його їли у Римській імперії, його споживали мешканці стародавньої Месопотамії і Єгипту. Люди подрібнювали зерна злаків, пшениці, проса, ячменю тощо, змішували отримане борошно з рідиною (у деяких культурах до тіста також додавали дріжджі) і випікали перші хлібні коржі.
2. Стародавні римляни дуже цінували хліб і людей, які його готують. Саме тому раби, які вміли випікати хліб, коштували, як вправні гладіатори. Хліб був настільки важливий для єгиптян, що його використовували як готівку, а Стародавні греки вміли випікати понад 80 видів хліба, ще 2500 року до н.е. У Стародавній Греції та Римі хліб став одним з основних харчових продуктів. Греки значно вдосконалили техніку приготування хліба, впровадивши різні добавки, такі як мед, оливкова олія, спеції та молоко, що збагатило смак і поживні властивості випічки. У Римі хліб був не тільки їжею, але й важливим економічним і соціальним фактором. У міських центрах існували державні пекарні, які забезпечували хлібом усіх громадян. Римляни першими ввели масове виробництво хліба, створюючи різноманітні сорти для різних верств населення.
3. На островах Океанії важливе джерело їжі – хлібне дерево. З сушеної м’якоті плодів хлібного дерева роблять тісто та випікають своєрідні млинці.
4.У Середньовіччі пшеничний хліб був кращим на смак і лікарі вважали його кориснішим для здоров’я. Такий хліб, відповідно, коштував дорожче, тому дозволити собі їсти білий хліб міг не кожен. Бідніші люди їли житній або вівсяний хліб, іноді додаючи у тісто мелені горох, сочевицю, каштани або жолуді. У Франції основним видом хліба був так званий меслін, виготовлений із суміші жита й пшениці. Для середньовічних людей хліб був не лише їжею, а й імпровізованим «посудом», на якому подавали основні страви. По закінченню трапези його доїдали, або ж віддавали бідним чи навіть тваринам — звісно ж, так робили лише заможні люди, які могли собі це дозволити.
5. У середньовічному світі були встановлені чіткі правила виробництва і продажу хліба. Оскільки хліб був основною їжею, влада мусила дбати про те, щоб його могли собі дозволити навіть найбідніші верстви населення. Уряди намагалися регулювати ціни на зерно, а в Англії ХІІІ століття було ухвалено спеціальний закон для пекарів, який зобов’язував їх випікати копійчані буханці, доступні біднякам. Розмір таких буханців контролювався урядом і норми змінювалися щороку — відповідно до цін на злаки, які своєю чергою залежали від урожаю. З цієї причини у різні роки за ту саму дрібну монетку можна було купити то добру хлібину, то дуже скромний буханець Ця система проіснувала понад 500 років, хоча пекарі часом намагалися обдурити систему. Наприклад, у XIV столітті в Лондоні заарештували та віддали під суд пекарів-шахраїв, які продавали хліб, змішаний із землею чи крейдою, або навіть із залізяччям всередині хлібини, що збільшувало його вагу.
6. Слов’яни про хліб складали гімни, легенди, пісні, приказки. Дорогих і бажаних гостей і донині зустрічають хлібом та сіллю. Весільним короваєм благословляють молодих на щасливе спільне життя в любові і достатку. Якість і сорт хліба завжди визначали соціальний статус людини в суспільстві. Бідняки і середній клас задовольнялися чорним хлібом з вівсяного, житнього або ячмінного борошна, а багаті споживали білий пшеничний з додаванням молока, яєць і масла.
7. Хліб був незамінний і на Сході. В Індії злочинцям, залежно від тяжкості скоєного злочину, не давали хліб протягом певного часу, а в Ірані хліб взагалі визнаний Божою милістю. Для Узбекистану хліб з найдавніших часів є священним, там коржі ніколи не ріжуть ножем, а тільки відламують руками. Причому класти коржик вниз «обличчям» заборонено: це вважається нешанобливим щодо хліба.
8. В Європі хлібопечення стало справжнім ремеслом, а пекарі об’єднувалися в гільдії для захисту своїх прав і контролю якості продукції. Домашній хліб, випечений в кожному домі, став звичним явищем. У цей період хліб міг бути різним за формою, розміром та складом залежно від соціального статусу його споживачів. У селянських господарствах хліб часто випікали з житнього борошна, що надавало йому темного кольору і більш грубої текстури. У заможних родинах віддавали перевагу білим сортам хліба, виготовленим із пшеничного борошна, який вважався більш вишуканим і дорогим. З розвитком торгівлі та колоніальних завоювань в Європу почали потрапляти нові інгредієнти, що призвело до появи нових видів хліба та здоби. До складу випічки почали додавати цукор, який став доступнішим, а також екзотичні спеції, горіхи та фрукти. Це сприяло виникненню нових видів здоби, які стали символом святкових столів. Протягом Ренесансу і пізніших століть, коли випічка стала ще популярнішою, багаті доми почали замовляти особливі сорти хліба і здоби для важливих подій та урочистостей. Згідно з французькими законами, навіть найменше село має бути забезпечене свіжим хлібом кожного дня. Жоден француз не мислить свій сніданок без свіжих круасанів та багетів. У швейцарців найвідоміша страва, яку вживають з хлібом, – це фондю. Причому найдавніший у Європі хліб пекли на території швейцарського Більського озера, він датується 3,5 тисячами років до н.е. З розвитком міст почали створювати цехи з випічки хліба. Гільдії пекарів мали свої жорсткі норми контролю за якістю хліба, майстри-пекарі рецепти хліба тримали в суворій таємниці та передавали їх з покоління в покоління.
9. У XX столітті хлібопечення продовжило еволюціонувати, з’явилися нові технології, такі, як автоматизація процесу замішування тіста та випічки. З’явилися різноманітні види хліба, зокрема безглютенові сорти, цільнозерновий хліб, хліб із додаванням насіння, горіхів, фруктів та інших корисних інгредієнтів. У сучасному світі хліб займає важливе місце в раціоні більшості людей. Він стає все більш різноманітним, задовольняючи потреби найвибагливіших споживачів.
10. У ХІХ столітті, завдяки промисловій революції, випікання хліба зазнало кардинальних змін. З’явилися механічні млини, що дозволило виробляти дрібніше і якісне борошно. Водночас розвиток транспортної системи полегшив доставлення хліба до віддалених регіонів, і він став доступнішим для широких верств населення. У цей період з’явилися перші великі пекарні, які почали виробляти хліб у промислових масштабах. Це дозволило значно знизити його вартість, і хліб став основним харчовим продуктом для багатьох людей.
11. З одного зернятка отримуємо приблизно 20 міліграм борошна, для випікання одного буханця потрібно борошна з приблизно 10 тисяч зернят.
9. Загальний об’єм води, яку використовують для вирощення пшениці та виготовлення однієї хлібини, – понад 1600 літрів.
12. За різними підрахунками, люди у світі з’їдають понад 9 мільйонів хлібин щодня.
13. Англійські вчені підрахували, що у Великобританії понад 60% борошна використовують для приготування хліба, а 32% хліба викидають.
14. Усі знають про корисні властивості житнього хліба, проте мало кому відомо, що довго жито, яке росло на полях ячменю і пшениці, вважали бур’яном.
15. Сім’я з чотирьох осіб може прожити 10 років за рахунок хліба, отриманого на одному акрі (0,4 га) пшениці.
16. Якщо їсти бутерброд на сніданок, обід і вечерю, вам знадобиться понад два місяці, щоб з’їсти кількість хліба, виробленого з 10 кг зерна.
17. Сучасний комбайн за 5 секунд збирає кількість пшениці, достатню для випікання понад 35 хлібин.
18. Білий хліб з очищеного борошна містить значно менше білків, клітковини, вітамінів та мінералів, ніж хліб з цільних зерен. Хліб з цілісних злаків багатий на антиоксиданти і знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань, ожиріння та діабету.
Люди різних національностей завжди дбайливо і трепетно ставилися до хліба, до свого годувальника. Йому відводилося саме почесне місце на столі, він був і залишається символом життя. А в колишні часи хліб був і головною ознакою достатку в родині і благополуччя в домі. Адже недарма стільки приказок ми пам’ятаємо ще з дитинства – «Хліб усьому голова», «Без солі, без хліба – половина обіду», «Без хліба і медом ситий не будеш» та інші.
В наш час деякі народні традиції, пов’язані з випіканням хліба, забуті, але любов до хліба супроводжуватиме людей завжди.
